Висліджувати, джую, єш, сов. в. вислідити, джу, диш, гл.

1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. І. 49.

2) Изслѣдовать. Уман. І. 304.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 187.