Висвячуватися, чуюся, єшся, сов. в. висвятитися, чуся, тишся, гл. Посвящаться, посвятиться (въ духовный санъ). Висвятився семинарист на попи. О. 1862. І. 54.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 185.