Висвячувати, чую, єш, сов. в. висвятити, чу, тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 185.