Висаджувати, джую, єш, сов. в. висадити, джу, диш, гл.

1) Высаживать, высадить.

2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму. Стор. МПр. 145.

3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). О. 1862. І. 32. Висадив його на коня і сам сів. Грин. II. 55. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям. Чуб. II. 158.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 184.