Вирубати, ба́ю, єш, сов. в. вирубати, баю, єш, гл.

1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс.

2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь.

3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів.

4) Ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п’є Сава і гуляє, ляхом вирубає. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 183.