Виправлятися, ляюся, єшся, сов. в. виправитися, влюся, вишся, гл.

1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці. Грин. II. 198.

2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось. Г. Барв. 165.

3) Оправдываться, оправдаться. Мир. ХРВ. 400. Виправляється, що цього не було. Екатер. у. Не по правді робить, та ще й виправляється. Ном. № 176.

4) Отправляться, отправиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 179.