Випорювати, рюю, єш, сов. в. випороти, рю, реш, гл.

1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064.

2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 178.