Виписувати, сую, єш, сов. в. виписати, шу, шеш, гл.

1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню.

2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова…. згорни сей папірець у восьмеро, перев’яжи його ниткою і вкинь у воду. Это называется виписувати пропасницю. Грин. І. 255, 256.

3) Исключать, исключить изъ списковъ. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149.

4) Расписывать, расписать, украшать, украсить орнаментами — деревянный предметъ, посуду и пр. при помощи красокъ, нарѣзокъ и пр. Шух. I. 251, 262, 294.

5) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Вже мені виписана по-над лугом дорога. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 176.