Випарювати, рюю, єш, сов. в. випарити, рю, риш, гл.

1) Выпаривать, выпарить.

2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 175.