Винниця, ці, ж.

1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414.

2) Виноградникъ. Угор.

3) мн. Ви́нниці, ць. = Порічки. Шух. І. 109. Ум. Ви́нничка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 173.