I. Виминати, на́ю, єш, сов. в. вим’яти, мну, неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ. Вас. 153.
II. Виминати, на́ю, єш, гл. Перегонять, обгонять.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 170.