Вилітати, таю, єш, сов. в. вилетіти, лечу, тиш, гл.

1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61.

2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 167.