Викуряти, ря́ю, єш, гл. = Викурювати. Ей, винники, броварники! Годі вам…. по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 166.