Викуп, пу, м.

1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73.

2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 166.