Викручуватися, чуюся, єшся, сов. в. викрутитися, чуся, тишся, гл.

1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201.

2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 165.