Викорінюватися, нююся, єшся, сов. в. викоренитися, нюся, нишся, гл.

1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64.

2) ? Викорениться, як в’яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 164.