Видний, а, е.

1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По видному. Когда свѣтло.

2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видненький, виднесенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 157.