Видихати, хаю, єш, сов. в. видихати, хаю, єш, одн. в. видихнути, ну, неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. Ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 157.