Видавлювати, люю, єш, сов. в. видавити, влю, виш, гл.

1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.

2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12.

3) Оттискивать, оттиснуть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 155.