Вигрібати, ба́ю, єш, сов. в. вигребти, бу, беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою…. ямку. Грин. II. 143. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 154.