Вигризати, ваю, єш, сов. в. вигризти, зу, зеш, гл.

1) Выгрызать, выгрызть.

2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178.

3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 154.