Вигода, ди, ж.

1) Удобство; пріятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Канев. у. Чужі жінки кохаю а для своєї вигоди. Грин. ІІІ. 282. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Мет. Ум. Вигідка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 153.