Вигнивати, ва́ю, єш, сов. в. вигнити и вигнисти, нию, єш, гл.
1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить.
2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 152.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Вигнивати, ва́ю, єш, сов. в. вигнити и вигнисти, нию, єш, гл.
1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить.
2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 152.