Вивітрювати, рюю, єш, сов. в. вивітрити, рю, риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається. Стор. І. 132.

2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 149.