Вивідувати, дую, єш, сов. в. вивідати, даю, єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» АД. І. 43. — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 149.