Вивівати, ва́ю, єш, сов. в. вивіяти, вію, єш, гл.

1) Вывѣвать, вывѣять. Аф. 324.

2) Провѣвать, провѣять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 149.