Виволанка, ки, ж.

1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. ІІІ. 257.

2) Ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. І. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 150.