Вивертень, тня, м.

1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у.

2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех.

3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 148.