Вибухати, хаю, єш, сов. в. вибухнути, ну, неш, гл.

1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война. Гн. ІІ. 245.

2) Взрываться, взорваться.

3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 147.