Вибранець, нця, м.

1) Избранникъ.

2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. Вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 146.