Верства, ви, ж.

1) Верста. Прибігають до царевого дому…. верстов за п’ять. Рудч. Ск. І. 105. У доброго коня не довгі верстви. Ном. № 11385.

2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Рудч. Чп. 155. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно. Ном. № 6595.

3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Мнж. 177. Шух. І. 175. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг. Харьк.

4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами. Левиц. І.

5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. Рк. Левиц. І з менчої верстви вчаться всі. Уманск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 138.