Вернивода, ди, ж.

1) Водоворотъ.

2) м. Сказочный великанъ, но желанію, движеніемъ своихъ усовъ управляющій водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться. Чуб. II. 266.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 137.