Веретяний, а, е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині. Г. Барв. 22.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 136.