Вербина, ни, ж.

1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159.

2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. Вербинка. Мнж. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 133.