Величатися, чаюся, єшся, гл.

1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491.

2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 132.