Ватра, ри, ж.

1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній. Шух. І. 191.

2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Вх. Лем. 395. Ум. Ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Гол. І. 290. Чи би ви не дали мені ватерки? Гн. II. 241.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 129.