Валувати, лую, єш, гл.

1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700.

2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 124.