Вагуватися, гуюся, єшся, гл.

1) = Вагатися. Вх. Зн. 5.

2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536.

3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра…. билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала. (Заговоръ). Грив. II. 315.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 121.