В’язи, зів, м. мн. Шейные позвонки. Аби голова на в’язах, а розум буде. Ном. № 4877. Трохи в’язи не звихнулись. Котл. Ен. VI. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 261.