Білозірка, ки, ж.

1) Красавица, милая.

2) Одинъ изъ видовъ крымской соли. Сумск. у. Ум. Білозірочка. Моя панночко, моя дівочко, моя непорочная білозірочко. Мет. 122. Какъ эпитетъ перепелки: Тут була перепілочка…. тут була білозірочка. Чуб. ІІІ. 64.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 66.