Білозір, зора, м.

1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у.

2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 66.