Білля, ля, с.

1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г.

2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. См. Набілля.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 65.