Білий, а, е.

1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84.

2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Н. п. Взяв білу сорочку. Драг. 4.

3) Білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. Нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. Шевч.

4) Білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі.

5) Білий тиждень. Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4.

6) Біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. І. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109.

7) Біла рядовина. См. Рядовина 1. Вас. 168.

8) По білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. Новомоск. у.

9) Біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. Ном.

10) Біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц., Ум. Біленький, білесенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 64.