Біднота, ти, ж.

1) Бѣдность, убожество.

2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 62.