Бідниця, ці, ж.

1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. Шейк.

2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п’ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. ІІІ. 494. Із мишачу бідницю. Очень мало. Ном. № 7696.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 62.