Бібка, ки, ж.

1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. См. Бибка.

2) Шарикъ маленькій. Ум. Бібочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 59.