Бухнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бухати.

1) Ударить.

2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. Драг. 135.

3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. Рудан. І. 60.

4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне. Вінок. 36.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 117.