Бухати, хаю, єш, гл.

1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол.

2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116.

3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 117.