Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл.

1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Єв. Мт. І. 11. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Ном. № 9989. Дурень їсь, Гриню. Ном. № 8563. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Шевч. 133. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Рудч. Ск. І. 124. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози…. побивали. Мет. 439. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Ном. № 741. Не є кому та донести до милого вісти. Гол. III. 391. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Н. п. Як би знала, що покине, — була б не любила. Шевч. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Г. Барв. 395. Було, та загуло. Був, та нема.

2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка.

3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Зміев. у. См. Ниже: бути в оці.

4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. Н. Вол. у.

5) — в квіту. Цвѣсти. Н. Вол. у.

6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у.

7) — за відомом. Быть въ извѣстности.

8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? Камен. у.

6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. Н. Вол. у.

10) Будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,…. роспрягайте коній. Рудч. Ск. II. 151.

11) Будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Канев. у. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Канев. у. Будь-лі де. Желех. Будь-хто. Кто, что нибудь. Вх. Зн. 4.

12) Здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя! Мет. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 116.