Бунтувати, ту́ю, єш, гл.

1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає. К. Псал. 146.

2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ. Єв. Л. ХXIII. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 111.